7.2. Риси, структура та функції ринку.


Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.

Форми прояву економічної свободи:
  • свобода вибору сфери застосування своїх здібностей;
  • свобода вибору сфери застосування свого капіталу;
  • свобода вибору партнерів;
  • свобода ціноутворення;
  • свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності;
  • повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки.

Конкуренція в найзагальнішому розумінні означає, що тим, чим займається один із господарюючих суб'єктів, можуть вільно займатися й інші. Вона (конкуренція) є найдавнішим стимулом економічного розвитку і водночас в процесі еволюції породжує монополізм, який обмежує та деформує конкуренцію.

Умови виникнення ринкового господарства



Основні риси сучасної ринкової економіки



Форми конкуренції за різними критеріями:

а) за суб'єктами:
  • між виробниками і споживачами;
  • між виробниками однорідної продукції;
  • між виробниками різнорідної продукції;
  • між власниками капіталу і робочої сили;
  • між власниками капіталу;
  • між власниками робочої сили;
  • між приватними власниками капіталу та державою;
  • між монополізованими та немонополізованими секторами;
  • між монополіями;
  • усередині монополій;

б) за об'єктами:
  • за ресурси;
  • за ринки збуту;
  • за право першочергового володіння інформацією тощо;

в) залежно від ринкових форм:
  • досконала;
  • недосконала;

г) залежно від законності:
  • добросовісна;
  • недобросовісна;

д) залежно від наслідків:
  • вільна;
  • олігополістична;
  • монополія;
  • монополістична конкуренція.

Мобільність ресурсів означає:
  • здатність працівників впродовж трудової діяльності кілька разів змінювати сферу застосування їхніх здібностей (територіальні переміщення, виконання нових функцій, зумовлених зміною структури виробництва);
  • альтернативність використання таких ресурсів, як земля та капітал, пов'язана зі зміною структури виробництва, потреб та обмеженістю ресурсів;
  • розширення сфери вільного руху значної кількості ресурсів, пов'язане з новими транспортними та інформаційними можливостями тощо.

Автономність дій учасників ринку передбачає вільний вибір ними економічної поведінки і повну відповідальність за наслідки цієї поведінки. Разом із тим, розвинена ринкова система передбачає, що, наприклад, обрання банківської діяльності як сфери застосування капіталу може завершитись як процвітанням, так і банкрутством для банкіра, але вкладники при цьому не повинні постраждати.

Принципи функціонування ринкової економіки



Структура ринку за різними критеріями:

а) за об'єктами обміну:
  • ринок ресурсів, який набуває форм:
  • ринку праці;
  • ринку капіталу;
  • ринку землі та нерухомості;
  • товарний ринок, який набуває форм:
  • ринку споживчих товарів;
  • ринку послуг;
  • ринку науково-технічних розробок та інформації; => фінансовий ринок, що набуває форм;
  • грошового ринку;
  • ринку цінних паперів;
  • валютного ринку;

б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання:
  • вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);
  • монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);
  • монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);
  • регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб'єктів господарювання, формуючи та захищаючи конкурентне середовище);

в) за територіальною ознакою:
  • місцевий;
  • регіональний;
  • національний;
  • світовий;

г) стосовно відповідності чинному законодавству:
  • легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);
  • тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків);

д) стосовно способу формування:
  • стихійний;
  • організований.

Найважливіші функції ринку такі.

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.

Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.

Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

Інформативна функція. Ринок через ціни інцЬормує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що - ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Етапи формування ринку:
  • класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни;
  • регульований ринок (середина XIX - 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища;
  • соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізми регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.,